Історія школи

Згідно даних всеросійського перепису у 1896 році в школі навчалося 80 дітей (73 хлопця і 7 дівчат).
Школа відносилась до Олександрівського повіту Стецівської волості Херсонської губернії. На той час в селі проживало 2904 жителі при 514 господарствах. Більшість дітей в школу не ходила, бо з 8-10 років значній кількості дітей доводилося йти в найми, а потім на заробітки. Заняття в школі починалися з 15 жовтня після Покрови і тривало до Великодня. У 1917 році в село приїхав Костянтин Олександрович Білокінь, що закінчив Шамівську церковно-учительську семінарію. Від священика він прийняв школу і з вересня 1917 року був учителем перших-четвертих класів. В класах були учні кількох вікових груп. Незабаром надійшов наказ спалити всю церковну літературу і підручники, а обидві школи об’єднати в одну і Костянтин Олександрович Білокінь був призначений першим директором, чи як тоді називали завідуючим, Вершацької трудової школи до 1928 року.

Після 1928 року почалася перевірка „на класове походження вчителів” школи. В цей час в селі розпочався „процес розкуркулювання”. Білокінь К.О. був знятий з посади директора школи, за те, що його батько був завідуючим поштою у Дмитрівці до Жовтневої революції. Він почав знову працювати рядовим вчителем 1-4 класів, а з 1930 року - викладачем фізики і біології. Після закінчення Полтавського інституту факультету біохімії, викладав біологію, хімію і фізику, потім було дозволено працювати завпедом школи з вересня 1934 року по 1938 рік. Школа відносилась до Олександрійської округи Глинського району Катеринославщини.З 1930 по 1933 рр. Вершацька трудова школа відносилась до Глинського району Кременчуцької округи. На початку 30-х рр., в роки колективізації, під шкільне приміщення було забрано хати розкуркулених жителів села. В цей період було організовано хату – лік без, яка знаходилась на Довгій Вулиці, навчання проводилось для дорослих після обіду. Навчав Гаркуша Олександр Іванович.

В 1939 році було утворено Кіровоградську область, до якої було віднесено і Вершацьку школу. В 1944 році вчителями Вершацької школи були: Мазуренко Тетяна Юхимівна, вчитель 1-4 класів, її чоловік з 1946 року - Мазуренко Михайло Тимофійович, вчитель історії, Мущенко Ольга Миколаївна - математик, Сігіденко Олександр Петрович - математик, Гаркуша Андрій Прокопович - вчитель 1-4 класів, Костенко Олександр Іванович - вчитель 1-4 класів, Перепелиця Петро Михайлович - вчитель співів, його дружина - Перепелиця Марія Карлівна - вчитель німецької мови, Фауре Фрідріх Карлович - вчитель німецької мови, Білокінь Любов Григорівна - вчителька 1-4 класів, вчителькою 1-4 класів була призначена і Лехтар Парасков’я Прокопівна, пізніше переведена на посаду вчительки української мови і літератури.

Парасковія Прокопівна займала активну громадську позицію. Тривалий час була членом виконкому Вершацької сільської ради, головою жіночої ради. В 1972 році Парасковія Прокопівна очолила педколектив і стала директором Вершацької восьмирічної школи. Цю посаду вона займала до 1979 року. Під її керівництвом педколектив школи досяг значних успіхів.

На початку 60 – х р.р. Вершацька школа була реорганізована в восьмирічну. В середині 60 – х років почалося будівництво нового приміщення школи, яке завершилось у 1968 році до 50-ти річчя радянської влади.